26 червня 2010 р. у словенському м. Штан’єль, що за 115 кілометрів від Любляни, урочисто відкрили погруддя великому українському поетові Тарасу Шевченку та академічному художнику, перекладачеві “Кобзаря” Шевченка – Йоже Абраму. Погруддя встановлено на місці народження Й. Абрама. Автор погруддя – всесвітньо відомий скульптор Мірсад Бегіч.

Ініціатором встановлення погрудь був секретар Товариства українців Словенії “Карпати” Андрій Гевка. Робота над здійсненням задуму тривала кілька років. Було чимало клопоту, пролилося багато поту і залишилося безліч безсонних ночей... Відгуки на цю ідею були різні: багато людей слухали і ласкаво махали головами, кажучи: “Гаразд, треба просто працювати, а ми будемо слухати!” А якщо згадував про гроші, то ніхто вже більше не хотів слухати і бачити... І так пан Андрій почав протягом кількох років бродити по Словенії, шукаючи спонсорів. Нелегко було отримати відповідні дозволи (общини, місцевих громад, церков, культурних громад тощо). Вдалося зібрати половину суми і частково компенсувати роботу скульптора. Решту обіцяних коштів довелося чекати ще довго.
– Спочатку відкриття бюстів було заплановано на 2009 рік, – пригадує пан Андрій. Все було вже підготовлено і узгоджено. Залишалося тільки виплатити роботу скульптора. У моїх руках була купа контрактів і підписів, котрі гарантують оплату гонорару, але грошей не було.

 

Місто Штан’єль

 

Дуже цікаво, що я вперше у всій роботі був і щасливий, і нещасливий: пишався, що у мене є багато паперу в руках, котрі гарантують всі платежі, а з іншого боку був дуже засмучений і нещасний, тому що відчував, що все буде великою ілюзією. Мої мрії та надії розійшлися як чорні хмари... Протягом року я збирався йти до скульптора Мірсада Бегіча та просити “прощення гріхів” і боргів. Серед іншого я йому сказав, що коли треба, то буду служити йому (як в українській пісні “Як служив я в пана”). Та на щастя скульптор виявився людиною, яка розуміє і прощає, і це врятувало мене. Відразу ж після цього я почав із організацію великої події. З власником будинку В. Войком та общиною Комен ми швидко домовилися про дату розміщення скульптур і про інші організаційні питання. Так само узгодили культурно – мистецьку програму.

 

 

Зліва направо: голова общини Комен Урош Сламіч,
голова Товариства “Карпати” І.Петришин, посол України
 у Словенії В.Примаченко

 

 

Культурно – просвітнє товариство українців ім. Т. Шевченка з Прнявора
(Боснія і Герцеговина)

 

 

Погруддя Й.Абраму

 

Проект був підтриманий наступними жертводавцями: фірмою “Горенє – Веленє”, приватним підприємством “Iскратель – Kрань”, будівельною компанією “Перчіч” та общиною Комен. Всю організаційну роботу взяв на себе секретар Товариства “Карпати” Андрій Гевка та власники будинку в м. Штан’єль.
 У відкритті погрудь узяв участь Надзвичайний і повноважний посол України у Словенії Вадим Примаченко. У своєму виступі він зазначив: “Для мене особлива честь брати участь у цій урочистій події. Показовим є і те, що це дійство відбувається напередодні Дня Конституції України, вільної і незалежної України, про яку так мріяв Тарас Шевченко.
Стало доброю традицією: там, де живуть українці, – з’являються пам’ятники Кобзарю. Можна також сказати, що за географією пам’ятників Шевченку можна вивчати і території розселення українців у світі. З іншого боку наявність цих пам’ятників свідчить і про шану тієї чи іншої країни до України.
За останніми даними, у 48 – ми країнах світу встановлено 1100 пам’ятників Шевченку, більше половини з них – в Україні. Сьогодні до цього списку додається ще одна країна – Словенія, і пам’ятників стає 1101.
Не можу не сказати і про те, що перекладач Шевченка Йоже Абрам черпав у його поезії не лише творчу наснагу, але й розширював власний кругозір. “Кобзар”, виданий у 1907 році у його перекладі, містив не лише переклади віршів Тараса Шевченка, а й дослідження української історії та культури, з наголосом на славетні сторінки минулого України, зокрема, – Запорізької Січі.
Сьогоднішня акція є символічним прикладом єднання народів, “наведення мостів” між дружніми націями. Кількість гостей, присутніх на цьому святі, є ще одним свідченням зацікавленості у взаємному пізнанні словенської та української культур.
Хотів би окремо подякувати автору погрудь – відомому словенському скульптору – Мірсаду Бегічу, подружжю та власникам будинку, де народився Й.Абрам, та усім спонсорам, котрі сприяли тому, щоб сьогоднішнє свято відбулося”…

 

 

Погруддя Т.Шевченку

 

 

Андрій Гевка відкриває свято
 

 

 Скульптор М. Бегіч (зліва) та власник будинку В. Войко

 

Був на святі також голова общини Комен пан Урош Сламіч. Він висловив подяку всім тим, хто яким – небудь чином брав участь у цих проектах. Приїхав заступник Міністра культури Словенії пан Андрей Бенедейчіч та голова Української спілки в Хорватії Іван Семенюк.
На превеликий жаль ніхто не приїхав з України, хоча пан Андрій Гевка дав запрошення у Кабінет Міністрів України.
Взяв участь в культурній програмі всесвітньо відомий ансамбль “Карпати” з Липовлян (Хорватія), яким керує Іван Семенюк. А також культурно – просвітнє товариство українців ім. Т. Шевченка з Прнявора (Боснія і Герцеговина) під керівництвом Андрія Сватка. А ще приїхав редактор журналу “Наша газета”, бандурист Алекса Павлешин із Загреба (Хорватія). Крім українських ансамблів виступили також і словенські, а саме дитячий хор “Антон Шібеля”, хори шкіл міста Комен та Дутовлє.
Своїм мелодійним українським співом, який переплітався із запальними українськими танцями, ансамблі створили чудовий настрій для численних учасників цієї події. Після урочистої частини і культурної програми влаштували святковий обід, де були різноманітні словенські та українські напої і наїдки. Гості роз’їхалися з чудовим і піднесеним настроєм.
Встановлення погрудь Й. Абрама і Т. Шевченка, – говорить пан Андрій Гевка, – є для мене одим з найбільших успіхів у житті і я цим дуже пишаюся! Честь і подяка всім, до доклався до здійснення цієї справи, дав свій внесок і всім тим, хто мені допомагав.
Встановлені погруддя Т. Шевченку та Й. Абраму будуть сприяти подальшому зміцненню словенсько – українських відносин, а середньовічне місто Штан’єль стане місцем паломництва для всіх словенців та українців, які не забули минуле.