Оберегом нашої української нації є її культура і духовні цінності, що передаються з покоління в покоління. Найбільше це стосується традиційних свят, які започатковані нашими предками.

Свято Покрови Божої Матері всі християни відзначають 14 жовтня. Це свято має цікаву історію, починаючи з Візантійських часів. Коли Царгород, столицю Візантії, взяли в облогу, людям, що молилися в храмі, явився образ Божої Матері. Вона молилася разом з людьми і тримала покрову-омофор, якою потім накрила всіх людей в церкві. Ворог був переможений і ця дивна новина облетіла дуже скоро весь світ. Від тієї хустки-покрови свято і дістало назву. Покров-омофор став символом опіки і заступництва Божої Матінки.
 В Україні свято Покрови існує відтоді, як до Київської Русі прийшло християнство. Перші ікони Богородиці привезла до Києва Анна, дружина князя Володимира Святославовича. Ці ікони стали чудотворними. Ікона Матінки Божої, на якій вона тримає в руках покрову, стала улюбленою в Україні. Особливою пошаною користувався цей образ на Запорізькій Січі. Він був священним для козаків і в усі походи вони брали його з собою. Стаючи на молитву перед походами, козаки зверталися до Матінки Небесної: “Покрий нас чесним своїм покровом і ізбави нас від усякого зла”. В Україні збудовано багато церков, які носять ім’я Покрови. Три церкви в Києві є Покровськими.
Особливим це свято було для жінок і дівчат. Цього дня кожна жінка покривала образ Матінки Божої вишиваним рушником. Такі рушники, що їх приносили до церкви в дар на образ Матері Божої, називалися “обітними”. До свята Покрови був гарний звичай на Покутті, Львівщині, Буковині – чоловіки і молоді хлопці збиралися толокою і покривали хати вдовицям, сиротам, справляли огорожі, щоб Матінка Божа їх благословила і покрила доброю долею, здоров’ям. Жінки дарували в цей день сорочку сироті або каліці, покриваючи немічних своїм покровом, освяченим молитвою доброчинності. Як добре було б відновити цей чудовий звичай наших предків! Надіємось, що ці прекрасні традиції повернуться із забуття назад до українців. Адже кожен з нас в тяжку хвилину звертається в молитвах до Господа і Святої Покрови, просячи захисту й допомоги. Допомога приходить часом в останню хвилину, коли вже майже втрачена надія. То ж стараймося й ми робити більше добра для потребуючих на Славу Божу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Велике храмове свято Покрови відбулося в соборі св. Володимира і Ольги. Архиєрейська Служба Божа почалася о 10 год. за участю владики Ричарда. Церква була переповнена парафіянами, прихожанами й гостями. Всі були по особливому урочисті, щирі молитви посилали до Господа і Матері Покрови, а ці молитви підтримував і підсилював хор “Благовість”. Радістю для всіх парафіян було те, що Вдадика Ричард поблагословив і нагородив отця Олега Кривокульського Золотим Хрестом з прикрасами. З 1-го листопада отець Олег офіційно буде парохом парафії св.Володимира і Ольги. Після Ахиєрейської Служби Божої всі мали приємну нагоду бути присутніми під час висвячення Романа Артемовича на диякона.Бажаємо новому дияконові многих і благих літ служіння в Божому винограднику.
Многих і благих літ отцю Кривокульському і Божого благословення!
Многих і благих літ отцю Івану Кротцю, який виховав таку достойну зміну.
Попросимо щиро в молитвах, щоб Пресвята Покрова охоронила всіх нас і нашу Україну своїм Святим Покровом від всякого зла.

* * * автор: Іванна Яковенко, Чикаго
Світлини Василя Буська
"Час i Подiї"
www.chasipodii.net