|
|
|
Українські козаки відзначили Свято Архистратига Михаїла – небесного провідника українського воїнства | |
21 листопада 2010 р. в Столиці України – місті Києві на Мамаєвій Слободі зібралися козаки та члени їхніх родин, щоб відзначити свято Собору Архистратига Михаїла.
Згідно з християнським віровченням Архистратиг Михаїл, славний вірним служінням Богу і допомогою благочестивим людям у біді, очолює ангелів. Архистратиг Михаїл є Ангел, що володіє незвичайною духовною силою. Для киян Архистратиг Михаїл має особливу вагу – він є патроном міста. На стародавньому гербі Києва зображено Архангела Михаїла з мечем. На іконах святий топче ногами диявола, бо головна функція Архистратига – боротися з нечистю. У лівій руці він тримає зелену фінікову гілку, а в правій — спис з білою хоругвою або полум’яний меч. Святий Михаїл озброєний так само для боротьби з нечистою силою, для винищення погані. Тому йому підкорюються сили природи: вітер, грім, блискавка.
Запорозькі козаки вважали Архангела своїм покровителем, завжди отримуючи під його незримим керівництвом дивовижні перемоги над супостатом.
До прийняття християнства праслов’янським покровителем воїнства був громовик Перун. Наші предки, котрі перед цим молились покровителю воїнів – громовержцю Перуну, прийнявши християнство, отримали нового небесного заступника – Михаїла.
Прадавня ж традиція дохристиянських часів вшановувати чоловічу потугу й військову мужність у вигляді дуба-Перуна також не була забута, а збереглась у наших прадідів та дійшла до нас у вигляді козацьких народних картин, на яких намальований «Козак Мамай» та діла його. На цих картинах позаду постаті «Мамая» є обов`язковим зображення коня як алегорія волі та могутнє дерево дуба як невмирущий клейнод воїнської лицарської сили українців.
Наші прадіди знали, що дерево дуб позаду постаті «Козака Мамая» утверджує безсмертність душі народу, цебто дуб як один із основних архетипів українців символізує собою всесвіт і міць єдності сучасників із попередніми поколіннями воїнів.
Споконвічний звичай зобов`язував кожного юнака в роду, ще до того як в нього виростуть козацькі вуса, тобто до досягнення ним чоловічої зрілості, достеменно знати свій родовід аж до сьомого коліна. Саме таким родовим деревом у світоглядній уяві українців Наддніпрянщини і є зображення дуба на парсунах «Козака Мамая». Дерево роду міцно спирається корінням на праотцівську землю, даровану нам українцям Господом Богом, і у видимій частині розгалужується на 32 материнські та 32 батьківські гілки. Перше коліно – це Я – воїн козак; друге – мати й батько; третє – дві бабусі та два дідуся; у четвертому – чотири прабабусі та чотири прадіди; у п`ятому – вісім прапрабабусь та вісім прапрадідусів; у шостому – шістнадцять прапрапрабабусь та шістнадцять прапрапрадідусів; у сьомому – тридцять дві прапрапрапрабабусі та тридцять два прапрапрапрадідусі.
У козаків характерників був один дуже добрий звичай: зібрані на свято Архистратига Михаїла жолуді дуба, що росли обіч Запорозької Січі або ж у місцевості, де на той час у поході перебував їх Кіш, вони клали в торбинку, яку приторочували до сідла свого бойового коня, а потім розкидали на місцях, де запорожці отримували чергові перемоги над ворогами батьківського краю та православної віри. З часом на тих місцях виростали діброви як природний символ козацької звитяги та бойової слави Війська Запорозького Низового.
Саме тому Рада козацьких отаманів України за давньою українською традицією для відзначення Свята Архистратига Михаїла – небесного провідника українського воїнства 21 листопада в «Мамаєвій Слободі» на Святочну Літургію в козацьку церкву Покрова Пресвятої Богородиці зібрала українських козаків разом зі своїми родинами та гостями. Козацькі делегації прибули з різних куточків України, зокрема з Київської, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської, Вінницької, Житомирської, Львівської, Волинської областей, з м. Києва та з м. Перемишля (Польща).
Козацькі делегації привезли у Мамаєву Слободу саджанці дубів, а також землю і воду з місць, які духовно пов’язані зі славними героїчними перемогами українського війська у боях за волю та незалежність України в різні історичні періоди.
Святочну Божественну Літургію в козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці провів єпископ Васильківський Євстратій, який привітав Українське Козацтво зі Святом Архистратига Михаїла та посвятив привезені саджанці дубів. Учасники заходів підсипали привезеною землею Мамаїв курган і висадили «Родовий козацький гай».
Зібравшись на Козацьку раду на майдані біля Військової канцелярії, козаки відсвяткували річницю від дня створення Ради козацьких отаманів України (РКОУ). Установча рада по створенню цього козацького об’єднання відбулася в серпні 2009 року саме на території Мамаєвої Слободи.
Рада козацьких отаманів України є координаційним, організаційно-методичним та дорадчо-консультативним органом козацьких організацій України та їх об’єднань, отамани яких входять до її складу. Головною метою діяльності РКОУ є праця для ідеї Української Самостійної Соборної Держави. Для цього отамани-члени РКОУ працюють над розробкою Козацького Звичаєвого Права, над формуванням образу сучасного українського козака, проводять роботу з єднання козацтва на теренах України та за її межами, де є українські козацькі громади, щоб спільними зусиллями практично мати змогу захищати природне право Українського народу жити на своїй землі по-українськи; національну честь та гідність держави Україна.
На Козацькій раді виступили: Голова Ради козацьких отаманів України наказний Кошовий отаман Українського Вільного Козацтва Анатолій Грива та отамани-члени Ради – отаман «Козацького стрілецького братства» Віктор Федосюк, отаман Крайового Товариства «Вінницький козацький полк імені Івана Богуна» Володимир Воловодюк та головний отаман Сумської Північно-Східної Козацької Січі Станіслав Жолобко. У Козацькій раді взяли участь члени організаційної групи по створенню Ради Старійшин Українського Козацтва, яку очолює Іван Козир.
По завершенні урочистостей отамани всіх козацьких організацій, які брали участь у заходах, провели козацьке коло. Учасники козацького кола підтримали ідею розробки Козацького Звичаєвого Права, висловилися про необхідність створення у м. Києві Канцелярії Українського Козацтва, створення Ради Старійшин Українського Козацтва (установче засідання намітили на 19 грудня цього року), центрального сайту, а також розробки єдиного для всіх організацій Українського Козацтва Статуту та зразків козацьких одностроїв. Низка присутніх на козацькому колі отаманів зголосилися увійти до складу Ради козацьких отаманів України. Голова РКОУ ознайомив присутніх отаманів з планом основних заходів на 2011 рік та запросив козацькі організації до спільної організації та проведення цих заходів.
Члени козацьких організацій у цей день змогли ознайомитися з територією «Мамаєвої Слободи» та поспілкуватися з козаками з різних куточків нашої країни. Козаки показали своє бойове мистецтво з Бойового гопака, Спасу, рукопашного бою, приготували козацький куліш і пригощали ним усіх бажаючих.
«Мамаєва Слобода», мовою офіційних документів, – це куточок української природи, архітектури та побуту, який в наш час створений у столиці України за сім кілометрів від Хрещатика навколо історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь. У середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан так сказав про нашу країну: "Україна – терра козакорум", тобто "Україна – земля козаків". І такою вона залишається до сьогодні.
* * *
Анатолій Грива, Наказний Кошовий отаман Українського Вільного Козацтва український громадський діяч, письменник-публіцист
«Націоналістичний Портал»
www.ukrnationalism.org.ua/ |
|
|
Технології
