«Зійшлося люду без числа.
Вийшов над річку князь і бояри
і священики,
що приїхали з Корсуня,
і почався обряд хрещення.
Всі люди увійшли у воду,
дорослі по шию,
молоді – близько берега по груди,
батьки тримали дітей на руках,
а священики з берега відправляли молитви.
І радий був Володимир,
що пізнав Бога сам і люди його.»

(Велика історія України)

Міцна традиція вшанування церквою пам’яті першої християнки – великої княгині Ольги та її онука, великого князя Київського – Володимира, бере свій початок з періоду утворення та зміцнення Київської Русі. Цю традицію, яка передавалася тисячоліттями від покоління до покоління, вшановує українська церква по всьому світі, куди б не закинула доля наш народ.

Днями в Українському Католицькому Соборі святих Володимира і Ольги в Чикаго вшанували пам’ять рівноапостольних князів Володимира і Ольги – основоположників християнства в Україні.
Другу, урочисту службу очолив отець архімандрит Іван А.Коротець в співслужінні з настоятелем о.Oлегом Кривокульським, о.Ігорем Кошиком, о. Степаном Костюком та гостем – о. Василем Карабіновичем.
Після богослужіння на площі перед українським культурним осередком зібралося багато прихожан, де відбувся обряд освячення води.
Св.Ольга та Володимир – визначні особистості в історії України, зокрема в історії української церкви. Після запровадження Володимиром християнства, шлях до якого торувала роками його бабуся Ольга, було утворено українську церкву.

 

 

 

 

 

 

Княгиня Ольга – перша жінка на українському престолі, ім’я якої стало улюбленим і шанованим співвітчизниками. За життя її чоловіка, князя Ігоря, Ольга мала велику повагу. Після його смерті, в роки малолітності їхнього сина Святослава (з 945 по 960), Ольга правила Київською державою не гірше від свого чоловіка. Все це завдяки її дипломатичної діяльності і великому державному хисту. Літописець називає княгиню «наймудрішою з усіх людей».
Її онук, князь Володимир Святославович, розумів, що для цілісності держави потрібна одна релігія. Володимир запровадив християнство, керуючись багатьма причинами і головною з них була саме релігійна. Як стверджують літописці, у пошуках правдивої віри князь вислав послів до різних країн. В результаті було вибрано християнство у грецькому обряді. Вибір Володимира був схвалений боярами: «Якби лихий був грецький закон, не прийняла б його твоя бабка Ольга, а вона була наймудріша з усіх людей.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Друга причина – бажання підняти культурний рівень Київської Русі, яка на той час мала на собі тавро варварства.
З політичних мотивів – прийняття грецької віри було містком до зв’язків з Візантією, яка стояла на найвищому щаблі у тодішньому політичному та культурному житті.
Велику роль відіграло запровадження християнства і у внутрішньому житті держави. Християнство зцементувало різні племена, які проживали на території Київської Русі в одну державну цілісність. Християнська віра згуртувала людей, полегшила долю бідних прошарків населення, скасувала невільництво.
Україна поступово переходила до висококультурної цивілізованої держави.

* * * автор: Настасія Марусик, Чикаго. Спеціально для «Час і Події»
www.chasipodii.net/
* * * 27-28 липня 2010 р. в Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені дню Хрещення Руси-України та пам’яті рівноапостольного князя Володимира Хрестителя